Осінь наповнила ліс шепотом кольорового листя. У повітрі змішалися відчуття дива із запахом моху та грибів. Еміль і Тіна стояли біля шумного водоспаду й намагалися перекричати його, голосно сміючись.
- О, яке чудове місце для сварок! Тут так природно кричати! - вигукнула Тіна.
- Ага, тепер будемо сваритися тільки тут! - крикнув у відповідь Еміль. - А миритися - он на тій лавочці під старим дубом. Там я шепотітиму тобі на вушко «люблю»
Немає коментарів:
Дописати коментар