Айла і Ранді

 Ці дві сестрички - найкращі подруги, хохотушки і водночас дуже серйозні дівчата. Вони народилися одного літнього дня й навіть не уявляли, що чекає попереду кожну з них: затишні будиночки, круті зайці, купа зайченят, неабиякі випробування на їхньому сестринському шляху, кар’єра, спільні подорожі, а згодом - рідкісні зустрічі.

Айла мешкала в Західному Лісі, а Ранді - в Південному. Вони дуже сумували одна за одною, адже, як раніше, вже не можна було просто так забігти на чай. Щоб побачитись, кожна мала вирушати в подорож повітряною кулею. Та попри все, вони мали великі плани на свою глибоку старість - бути разом, як і на початку життєвого шляху.

І сьогодні вони знову зустрілись у Булонському Лісі - й не можуть натішитися часом, проведеним разом.

Бонні

 Вона зовсім не знала, ким хоче стати в житті, бо Бонні цікавили всі професії, з якими вона стикалася. Їдучи до школи автобусом, вона мріяла стати водійкою, на уроках - учителькою, а під час великої перерви в шкільному буфеті - продавчинею сендвічів.

Бонні любила спостерігати за всім і всіма - це приносило її аналітичному розуму неабияке задоволення. “Мабуть, стану спеціалістом із вибору професій”, - вирішила вона під вечір.

 

Кармеліта

 У цей прохолодний червневий день так чудово пахли польові квіти. Небо затягнуло хмарами, ось-ось піде дощ. Кармеліта поспіхом прямувала через велике поле до фруктових садів, де на неї чекала подруга. Йдучи, вона насолоджувалася миттю. Для неї кожен день - нова сторінка життя, адже Кармеліта переконана: нічого звичайного не існує. Все - диво, все - вперше і навіть кожна краплина дощу - це дар.

Бі

Сонячні промені лягали яскравим візерунком на велике крісло, що стояло біля вікна. Бі терпіти не могла табуреток, маленьких стільчиків і кавових столиків. Якщо вже читати книжку чи вишивати - то тільки на чомусь великому, зручному й м’якому. А стіл обов’язково мав бути масивним і просторим, щоб на нього можна було розкласти все необхідне приладдя, і, звісно, накрити обід, не порушуючи геометрії речей. Ідеальний порядок - це коли все, що тобі потрібно, перед очима. 

Лів

Лів - маленька, завзята, мрійлива і ніжна зайка. У іі саду ростуть запашні та прекрасні троянди - серед них вона почувається неймовірно. Через свій невеличкий зріст вона губиться серед високих квітучих кущів і на мить відчуває, ніби весь світ - це квітучий сад. 

Аманда

 Аманда. Танці були її пристрастю й захопленням. Неймовірно ніжна й тендітна, вона здавалася легкою, мов пір’їнка, коли танцювала - ніби парила над землею. На літо Аманда приїжджала до своєї бабусі, яка погано чула. Старенька не завжди могла збагнути: чи то онучка танцює, чи ловить метеликів, чи просто робить зарядку. Аманді дуже хотілося, щоб бабуся відчула такт музики, її ритм і гармонію -  щоб почула ту невидиму красу, яка надихає на рух. Вона щиро сподівалася, що колись бабусі насниться музика - і тоді вона зможе краще зрозуміти свою онуку.

Астрід

 

Якщо життя не яскраве, то воно не цікаве - так думала Астрід, поливаючи рано-вранці свої неймовірні півонії сорту Армані в саду.

Сірий, бежевий і чорний це кольори, що личать лише хмарам, курам і котам, - повторювала вона своїм подругам.

Астрід мріяла про дуже рудого кота - яскравого аж до сліз на очах, але поки що не знайшла такого.

Зате руді й плямисті кури в неї були, а найбільше вона любила захід сонця й не пропускала жодного, бо це про її життя: яскраве й цікаве.