Я повертаюсь на цю платформу. Зайчики і їх історії знову поселяться тут:)
Через війну ці три роки були важкими для нашої великої сім'ї. Зараз ми з чоловіком і трьома синами живемо закордоном, старші сини виросли і живуть в інших країнах також.
Був час, коли я думала, що ніколи більше не повернуся до своєї творчості, ніколи не створюватиму маленьких зайчиків і інших звіриків. Але, по милості Бога, через підтримку рідних і друзів я знову віднайшла свій творчий шлях.
Навчилася жити в новій реальності...попри все...творю, люблю, живу і дякую.
Зайчики шиються, а історії пишуться.
Це моє робоче місце вдома. Хоч мій справжній дім, із 1000 спогадів, і рукодільний куточок із швейною машинкою, тканинами і приладдям залишились під Києвом, я створюю нове тут, щоб рухатися далі. Мрію жити в мирній і безпечній країні, мрію повернутися додому. А відкладати життя вже немає сил, тож нехай тут, у швейцарській квартирі, будуть мої спогади, сім'я і зайчики.
Немає коментарів:
Дописати коментар